Відділ пам'яткознавства

Відділ музеєзнавства та пам’яткознавства
Відділ є структурним підрозділом Інституту культурології, і був організований з моменту утворення інституту у травні 2007 року.
Головними напрямками діяльності відділу є здійснення досліджень української та світової історико-культурної спадщини; дослідження в галузі історії і теорії музейної справи, становлення та розвитку музейних і пам’яткоохоронних інститутів; дослідження в галузі теоретичного і прикладного музеєзнавства в контексті теорії культури.
Науковці відділу розпочали свою діяльність із роботи над темою "Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури", в рамках якої розробляють питання музейного менеджменту на сучасному етапі; методології дослідження і популяризації культурної спадщини України. У роботах з теоретико-методологічних проблем збереження, консервації і трансляції культурної спадщини розробляються проблеми статусу музейних пам’яток у сучасній культурі, їх правова охорона на міжнародному та державному рівнях. Особлива увага в роботі відділу приділена визначенню місця й історичній ролі пам’яткоохоронної та просвітницької діяльності української культурної еліти у ХХ ст. в Україні та за її межами.

Головними напрямками досліджень відділу є:
  • музеєзнавство та пам’яткознавство в системі гуманітарного знання;
  • теорія, історія і практика музейної та пам’яткоохоронної діяльності.
  • теорія музейної комунікації;
  • культурна спадщина, як джерело і фактор культурної динаміки;
  • проблема валоризації і збереження об’єктів культурної спадщини в умовах зміни естетичних та ідеологічних орієнтирів суспільної свідомості;
  • функція і значення державної політика в галузі охорони та популяризації культурної спадщини.

Адреса електронної пошти відділу:


Співробітники:

Оляніна Світлана Валеріївна



Завідувач відділу музеєзнавства та пам’яткознавства Інституту культурології НАМ України.

Кандидат архітектури (2005 р.), доцент (2008 р.).

Наукові інтереси: семіологічні аспекти художнього оформлення літургійного простору в українській сакральній архітектурі.

Профіль у Google Академії Профіль на сайті Academia.edu

Основні праці
Статті:
  • Мотив євхаристичної чаші в орнаментиці українського іконостаса: смисли очевидні та приховані // Культурологічна думка: Щорічник наук. пр. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2017. – № 12. – С. 138–146.
  • Zoomorphic motifs in the ornamentation of the Royal Doors: symbolic conception // Iconographica. Studies in the History of Images. – Florence, 2017. – Vol XVI. – P. 185–198.
  • Різьблені ангели на границі раю. Скульптурне опорядження українських барокових іконостасів як візуальна проповідь. // Художня культура: дослідження та інтерпретації. – К.: ІК, 2017.
  • Під крилами Бога: символіка геральдичного орла в українських іконостасах XVII–XVIII ст. Культурологічна думка: Щорічник наук. пр. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2016. – № 9. – С. 92–104.
  • Світове дерево на царських вратах: до інтерпретації символічного задуму українського іконостаса XVII–XVIII ст. Наукові записки НаУКМА: Теорія та історія культури : зб. наук. пр. / Нац. ун-т «Києво-Могилян. Акад.». – К.: КМ Academia, 2016. – Т. 179. – С. 32–41.
  • Герби фундаторів в програмі іконостасів XVII–XVIII ст.: символічній задум // Культурологічна думка: Щорічник наук. пр. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2016. – № 10. – С. 125–134.
  • Символічна структура флоральної декорації іконостасів Культурологічна думка: Щорічник наук. пр. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2015. – № 8. – С. 97–112.
  • Щодо уточнення атрибуції й датування групи ікон з колекції київських музеїв // Українська художня культура: історія та сучасні проблеми: зб. наук. пр. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2012. – С. 210–231.
  • Іконостас Вознесенської церкви у містечку Березна: втрачена пам’ятка мистецтва доби Бароко // Українська художня культура: пам’яткохоронні проблеми: зб. наук. пр. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2011. – С. 40–103.
  • The proportions' making in a composition of iconostasis // The 10-th International Conf. on geometry and graphics. Vol. 3. – Kyiv (Ukraine). – July-August, 2002. – P. 59–61.

Гриценко Олександр Андрійович

Старший науковий співробітник.

Кандидат технічних наук (1987 р.), заслужений діяч мистецтв України.

Наукові інтереси: культурна політика, теорія та історія популярної культури, культура та політика історичної пам’яті, літературознавство.

Профіль у Google Академії
Основні праці
Монографії:
  • Культурна політика: концепції та досвід. – К.: ІДУС, 1994.
  • Своя мудрість. Національні міфології та громадянська релігія в Україні. – К.: УЦКД, 1998.
  • Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі. – К.: УЦКД, 2000.
  • Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні (у співавт. із В. Солодовником). – К.: УЦКД, 2003.
  • Пам’ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам’яті в малих містах України. – К.: К.І.С., 2014.
Як редактор-упорядник і основний співавтор О. А. Гриценко підготував колективні праці:
  • Нариси української популярної культури. – К: УЦКД, 1998.
  • Культура в законі: стан та проблеми правового регулювання культури в Україні. – К.: УЦКД, 1998.
  • Феномен популізму в пострадянському просторі. – К.: УЦКД, 1999.
  • Герої та знаменитості в українській культурі. – К.: УЦКД, 1999.
  • Багатокультурність і освіта. Перспективи запровадження засад полікультурності в системі освіти України. – К.: УЦКД, 2001.
  • Українська культура і європейська інтеграція. – К.: УЦКД, 2007.
Працював як літературний перекладач; у його перекладах вийшли книжки:
  • Дж. Кін. «Мас-медіа і демократія» (пер. у співавт. з Н. Гончаренко – К.: К.І.С, 1999);
  • Дж. Кін. «Громадянське суспільство: старі образи, нові бачення» (К.: К.І.С, 2000);
  • П. Берк. «Популярна культура в ранньомодерній Европі» (пер. у співавт. – К.: УЦКД, 2001);
  • Дж. Лалл. «Мас-медіа, комунікація, культура» (К.: К.І.С, 2002);
  • Е. Вілсон. «Українці: несподівана нація» (пер. у співавт. з Н. Гончаренко. – К.: К.І.С, 2004);
  • В. Гомбрович «Порнографія» (Львів: Вид-во Староого Лева, 2015).
Коренюк Юрій Олександрович

Науковий співробітник.

Кандидат мистецтвознавства, доцент.

Наукові інтереси: дослідження середньовічного монументального живопису, мистецька спадщина знищеного Михайлівського Золотоверхого собору.
Основні праці
Монографії:
  • Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору у Києві. Каталог. – К.: АДЕФ-Україна, 2013. – 204 с.
  • Софийский собор в Киеве. Путеводитель. – К.: АДЕФ-Україна, 2013. – 98 с., іл. 102.
Статті:
  • Фрески Михайлівського Золотоверхого собору: реконструкція ансамблю на час його демонтажу та сучасний стан збережених фрагментів // Софійські читання. Матеріали 7 міжнародної науково-практичної конференції «До 90-річчя від дня народження С.О. Висоцького». – К., 2015. – С. 32–54.
  • Програма першочергових досліджень Софійського собору в Києві: архітектура, мозаїки та фрески ХІ ст. // Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні: Зб. наук. праць / відповід. ред. Ю. П. Богуцький, Г. П. Чміль. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2014. – Вип. 3. – С. 112–149.
  • Монументальне малярство // Історія українського мистецтва у п’яти томах. – К., 2010. – Т. 2. – С. 577–656.
  • Росписи крещальни в Софийском соборе в Киеве // Древнерусское искусство. Русь и страны византийского мира ХІІ век. – СПб., 2002. – С. 399–412.
  • Розписи Софійського собору в Києві та деякі тенденції стилістичного розвитку в київському монументальному малярстві ХІ – ХІІ ст. // Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка. Праці секції мистецтвознавства. – Л. 1994. – Т. 27. – С. 44–56.
  • Маловідомі матеріали археологічних досліджень монументальних споруд київського дитинця // Археологія. – 1990. – №3. – С. 76–85.
Войцеховська Тетяна Миколаївна

Молодший науковий співробітник.